для спільної розробки цифрових освітніх ресурсів можна скористатися такими цифровими інструментами
Використання сучасних освітніх інструментів для підвищення рівня цифрової компетентності педагога НУШ
Автори статті: Тетяна Ковбасюк – завідувач, доцент кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти, Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Лариса Паніна – доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти, Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
У статті розкрито значення інформаційно-комунікаційних технологій для організації спільної діяльності вчителя та учнів. Охарактеризовано можливості використання сучасних освітніх інструментів для підвищення рівня цифрової компетентності педагога Нової української школи.
Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, цифрова компетентність, освітні та цифрові технології, інструменти, онлайн-інструменти, онлайн-сервіс, веб-сервіс.
Постановка проблеми. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології поступово й докорінно змінюють світ навколо нас. Переваги їх упровадження відчуваються практично у кожній сфері діяльності. Швидкоплинність розвитку новітніх засобів виробництва вимагає від фахівців постійного удосконалення і навчання. Тому сучасній людині вже недостатньо мати певну суму знань, а необхідно сформувати ряд життєвих компетентностей, які забезпечать успіх у професійній діяльності та самореалізації у житті.
Велика швидкість зростання потоків нової інформації, оновлення технологій її обробки та зберігання, зумовило розвиток нових технологій навчання, запровадження сучасних освітніх інструментів, що впливають на ефективність процесу навчання.
Нинішній стан розвитку освіти визначає інформаційно-комунікаційні технології як незамінні для організації спільної діяльності вчителів і учнів, адже завдяки їх використанню вдається розв’язати велику кількість дидактичних завдань. Інформаційно-комунікаційні технології є інструментом розвитку інтелектуальних здібностей, формування цифрової грамотності, потенціалу і готовності учнів до розв’язання на творчій основі комунікативних і комунікаційних завдань, які постають перед ними сьогодні та очікують у майбутньому в професійній діяльності. Отож, педагогу Нової української школи вже недостатньо просто користуватися комп’ютерною технікою, інтернетом, проходити навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Тепер він зобов’язаний постійно розвивати та удосконалювати інформаційно-комунікаційну компетентність через запровадження цифрових інструментів освітньої діяльності; сприяти набуттю учнями навичок критичного сприйняття інформації, вчити виявляти недостовірну інформацію, відрізняти факти від суджень, захищатися від небезпек інформаційного тиску, користуватися можливостями медіа, тобто здійснювати системну роботу з упровадження медіа грамотності.
Метою реформування загальної середньої освіти є нова висока якість освіти. Так, у Концепції «Нова українська школа» зазначається, що «наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи», а «запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності» [2]. Це розширює можливості педагога, сприяє доступності інформації в різних її формах, не тільки в текстовій, а і в звуковій, візуальній, і потребує від нього постійного пошуку та вибору цікавого контенту, застосування нових технологічних інструментів та інформаційних ресурсів, що в сукупності підвищує його інформаційно-цифрову компетентність.
Педагог Нової української школи повинен володіти інформаційно-цифровою компетентністю, а це передбачає
– впевнене та водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні;
– інформаційну й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботу з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці;
– розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо) [2].
Цифрова компетентність педагога розглядається як здатність уміти використовувати цифрові, медіа та інформаційно-комунікаційні технології; розуміти і критично оцінювати різні аспекти цифрових медіа і медіа контенту, а також уміти ефективно комунікувати у різноманітних контекстах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку цифрової компетентності педагогів присвячені роботи вітчизняних дослідників В. Бикова, А. Гуржія, М. Жалдака, Н. Морзе, О. Овчарук, С. Семерікова, Н. Сороко, О. Спіріна та інших. Основний акцент цих досліджень спрямований на виокремлення інструментів, процедур, принципів і критеріїв оцінювання цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО) [3]. Також учені вивчали можливості використання мережі інтернет для підготовки та проведення уроків, пошуку у мережі та спілкування у ній, зокрема Н. Вовковінська, Л. Калиндрузь, О. Войченко, А. Солопов; створення веб-сайтів – В. Базурін, І. Закомірний; використання мультимедіа – О. Данилова, В. Монако.
Варто зауважити, що багато вчених у своїх роботах відмічають про недостатній рівень цифрових компетентностей педагогів – Д. Галкін, Б. Гірш, Г. Крибер, Р. Мартін, Л. Манович, О. Овчарук, О. Спірін та інші. Зазначений недолік проявляється як в процесі підготовки до професійної діяльності (наприклад, розроблення навчально-методичних матеріалів), так і в процесі самоосвіти, а також у готовності використовувати електронні освітні ресурси (ЕОР) безпосередньо в освітньому процесі. Причинами зазначеного можна виокремити:
− по-перше, відсутність мотивації, досвіду, вмінь і навичок фахово спрямованого застосування ЕОР;
− по-друге, відсутність відповідного рівня цифрової готовності як складника професійної компетентності;
− по-третє, рівень обізнаності та володіння педагогами цифровими компетенціями не відповідає реальним потребам і вимогам освітнього процесу – він потребує постійного підвищення.
Ураховуючи невідворотність подальшої «цифровізації» як глобального та національного явища, реформування загальної середньої освіти має відбуватись відповідно і з урахуванням потреб розвитку цифрової економіки, цифрового громадянства, інноваційного та креативного підприємництва, наукових можливостей, нових потреб та викликів України. Використання «цифрових» технологій має носити кросплатформовий (наскрізний) характер, тобто використовуватися не лише на уроці інформатики в окремому класі інформатики, як зазвичай, а при навчанні інших предметів, взаємодії учнів один з одним та з учителями, при здійсненні досліджень, в індивідуальному навчанні тощо [4].
Мета статті – проаналізувати можливості впровадження та обґрунтувати ефективність використання сучасних освітніх інструментів для підвищення рівня цифрової компетентності педагога НУШ.
Виклад основного матеріалу дослідження. Впровадження цифрових технологій в освітній процес є однією з найбільш важливих тенденцій розвитку освіти. Вони сприяють його інтенсифікації, збільшують швидкість та якість сприйняття, розуміння та засвоєння знань учнями. Процес навчання стає більш мобільним, диференційованим та індивідуальним. Так, використання на уроках дослідницько-пошукової роботи, методу проєктів, розвивальних навчальних ігор із застосуванням цифрових технологій, сприяє кращому засвоєнню інформації, бажанню вчитися, створенню нових освітніх продуктів. При цьому технології не замінюють вчителя, а доповнюють його. Таким урокам властиві адаптивність, керованість, інтерактивність, поєднання індивідуальної та групової роботи, часова необмеженість навчання.
Цифрові технології створюють учителю нові можливості, дозволяючи разом із учнем отримувати задоволення від захоплюючого процесу спілкування та пізнання. Вони сприяють автоматизації більшої частини роботи педагога, вивільняючи людський ресурс на пошук, спілкування, індивідуальну роботу з учнями, уможливлюють отримання моментального зворотнього зв’язку, покращують ефективність управління освітнім процесом та освітою в цілому [4, 23-24].
Сьогодні інформаційні-комунікаційні технології (ІКТ) увібрали в себе елементи різних методик – особистісно-зорієнтованого, проєктного, розвивального навчання – і є тим способом передачі знань, який відповідає якісно інноваційному змісту навчання й розвитку учня, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.
Важливою складовою ефективного використання сучасних освітніх технологій для організації співпраці на уроці є вміння підбирати відповідні інструменти та створювати контент. Вчитель повинен вибрати програмне забезпечення, яке відповідає потребам освітнього процесу. Пропонуємо критерії, які можна використовувати для визначення найкращого сервісу:
1. Наявність декількох функцій в інструмента, що дозволяє учням, при командній роботі, використовувати його різними способами.
2. Зрозуміла сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію комп’ютерних програм (або пристроїв), проста навігація.
3. Параметри конфіденційності. Співпраця з командами не означає загальнодоступність всіх розмов і файлів. Іноді потрібно, щоб учасники команди мали приватні розмови або працювали над міні-проектами.
Наведемо приклади застосування окремих онлайн інструментів для організації освітнього процесу. Для здійснення комунікації з групою, командою, класом учнів допоможе програма Skype. Вчитель може використовувати її на уроках та надавати навчальну інформацію більш широкому колу учнів, маючи приєднаний комп’ютер до мережі інтернет, щоб учні, які відсутні на уроці, могли за допомогою Skypе навчатися дистанційно, в режимі реального часу. У Skypе можна встановити модуль WhiteBoardMeeting, який дозволить працювати з віртуальною дошкою. Вона нагадує графічний редактор, який дозволяє працювати одночасно кільком користувачам над одним і тим же малюнком. На ній можна редагувати, вставляти на зображення текст, створювати малюнки, задавати товщину ліній, друкувати малюнок тощо. На віртуальній дошці, для зручності користувача, відкривається окрема вкладка, коли створюємо декілька малюнків одночасно. Додаток дає змогу обирати зі свого списку контактів користувачів, які матимуть доступ до цього документа. Малювання у вікні WhiteBoardMeeting відбувається в режимі реального часу. Користувачі бачать стан поточної роботи один одного [1].
Онлайн інструмент Trello – це теж віртуальна дошка, яка є хорошим помічником для вчителя у роботі над спільними онлайн-проектами разом із учнями. Вчитель має можливість розподілити завдання за типами, а учні, у ході роботи, бачать її результати (що зробили, що потрібно доробити). Так, школярі вчаться ефективно організовувати свою роботу у віртуальному режимі, розуміють суть командної роботи. Це корисний візуальний інструмент у роботі педагога.
Онлайн інструмент Padlet– призначений для створення та наповнення контентом віртуальної дошки (простору) з можливістю спільного редагування. Є різні способи використання дощок Padlet, зокрема, як майданчик для організації групової роботи учнів під час проведення «мозкового штурму», узагальнення й систематизації знань, рефлексії; для розміщення навчальної інформації або завдань для її пошуку; як місце розміщення ідей для проектів та їх обговорення; як інструмент для організації спільної діяльності учнів під час заняття та поза ним. Використання даного онлайн інструменту дозволяє бачити учням і вчителю результати роботи всіх груп, одразу їх аналізувати і дійти згоди зі спірних питань у режимі онлайн.
Сьогодні для організації спільної діяльності вчителя та учнів в освітньому процесі користуються різноманітними web-сервісами.
– Powtoon.com (https://www.powtoon.com), SparkolVideoScribe (https://www.sparkol.com/) – web-сервіси для створення анімаційних роликів, інтерактивної інфографіки, презентацій та відеоскрайбінгу. Готове відео можна опублікувати на YouTube або Vimeo, а також завантажити в вигляді форматів Ppt, Pdf або вбудувати на свій сайт/блог за допомогою HTML-коду. За допомогою скрайбінгу можна швидко привернути увагу слухачів, забезпечити їх додатковою інформацією та виокремити головні моменти доповіді [5].
– Wordart.com (https://wordart.com/), Word itout (https://worditout.com) – web-сервіси для візуалізації, створення хмари слів. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації.
– PearDeck (https://www.peardeck.com), Nearpod (https://nearpod.com) – це web-платформи які дозволяють учителям створювати інтерактивні презентації до своїх занять і ділитися ними з учнями прямо під час уроку.
– Canva (https://www.canva.com/) – сервіс для графічного дизайну. Графічний редактор дає доступ до вбудованої бібліотеки шаблонів, фотографій, ілюстрацій і шрифтів. Сервісом можуть користуватися як необізнані користувачі, так і професіонали дизайну. На платформі можна створювати як зображення для публікації в інтернеті, так і макети для поліграфічної продукції.
– Kahoot (https://kahoot.com), Plickers (https://get.plickers.com), Cosrative (https://www.socrative.com), ClassMarker (https://www.classmarker.com/) – web-сервіси, що дозволяють створювати інтерактивні навчальні ігри, зокрема вікторини, обговорення, опитування. Такий вид роботи сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів, результати автоматично оцінюються і відображаються в режимі реального часу.
Досить популярним сьогодні є онлайн сервіс Kahoot. Він дає змогу створювати різні інтерактивні ігри, що складаються з низки запитань із кількома варіантами відповідей. Його можна використовувати не тільки у роботі з учнями, для перевірки їх знань, але й у роботі з педагогами, для різних форм наукової, науково-методичної та організаційної роботи. Участь в таких іграх сприяє налагодженню спілкування та співпраці у колективі, підвищує рівень обізнаності педагогів в інформаційно-комунікаційних технологіях, стимулює критичне мислення.
Застосування вище перелічених web-сервісів у практичній діяльності педагогічного працівника надає можливість інтенсифікувати процес навчання, підвищити рівень професійної підготовки вчителя, сприяє розвитку наскрізних умінь учнів.
Висновки. В умовах реформування загальної середньої освіти, переходу до Нової української школи, ключова роль належить учителю, якому довірено розвиток учнів, розкриття їхнього потенціалу та формування успішної людини. Впровадження цифрових технологій в освіті – це не лише використання нових онлайн інструментів, це створення середовища існування, яке відкриває нові можливості для навчання в будь який час, як для педагогів, так і для учнів, це безперервна освіта, проектування індивідуальних освітніх маршрутів, розробка та поширення власних освітніх продуктів. Тому, є необхідність у розвитку та удосконаленні рівня володіння цифровою компетентністю педагога, сформованість якої дозволяє йому використовувати електронні освітні ресурси, онлайн інструменти з метою пошуку, логічного відбору, систематизації, використання навчального матеріалу та організації результативного освітнього процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Гладун М. А. Сучасні онлайн інструменти інтерактивного навчання як технологія співробітництва / М. А. Гладун, М. А. Сабліна. – URL: file:///C:/Users/admin/Desktop/%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%20IREX%2025.02.20/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%BD%20%D0%9E%D0%BD-%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8.pdf
3. Овчарук О. В. Загальні підходи до проблеми оцінювання інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти впродовж життя / О. В. Овчарук, Н. В. Сороко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць / Педрада. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. – № 16 (23). – С. 145 – 148.
4. Проект Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний» – 2020) Концептуальні засади (версія 1.0). Грудень, 2016. – URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.
The article deals with the importance of information and communication technologies for the organization of common activity of teachers and students. Possibilities of using modern educational tools for increasing the level of the digital competence of the New Ukrainian School’s teacher are characterized.
Keywords: information and communication technologies, digital competence, educational and digital technologies, tools, online tools, online service, web service.
Партнери конференції
Міністерство освіти і науки Ук
раїни головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
«
Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України.
Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. З 2015 року в Україні IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
Учителі можуть пройти національний тест на цифрову грамотність
Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України запустило на порталі Дія.Цифрова освіта національний тест на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів», щоб кожен учитель міг оцінити власний рівень цифрової грамотності та вдосконалити цифрові навички.
Цифрограм для вчителів створений експертами Академії цифрового розвитку на основі рамки професійних компетенцій відповідно до наказу МОН України № 38 від 15 січня 2019 року.
Одна з десяти ключових компетентностей, якою мають володіти вчитель і учень, – це інформаційно-цифрова компетентність. МОН вже підготувало професійні стандарти для вчителів і керівників закладів освіти, де зафіксовано цифрову компетентність. Також розробляється програма підвищення кваліфікації вчителів. За останній рік Міністерство разом із партнерами провело декілька масштабних навчань для вчителів.
Цифрограм для вчителів оцінює 21 професійну цифрову компетенцію, що згруповані у 5 сфер:
Після складання національного тесту на цифрову грамотність для вчителів кожен педагог отримає електронний сертифікат.
Незалежно від результатів вчителі зможуть одразу підвищити свій рівень цифрових навичок на порталі Дія.Цифрова освіта, де доступні понад 55 освітніх серіалів із цифрової грамотності.
Цифрограм для вчителів втілений за підтримки Програми EGAP, що фінансується Швейцарією і реалізується Фондом Східна Європа.
Цифрограм для вчителів є складовим компонентом Цифрограму, технічний компонент якого реалізований за підтримки проєкту «Зміцнення громадської довіри», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Нагадаємо, МОН підготувало та пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року. У документі йдеться про комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації цих сфер та відповідність засадам реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку, а також пріоритетним напрямам та завданням (проєктам) цифрової трансформації на період до 2023 року.
Питання Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти “Дія. Цифрова освіта”
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 10 березня 2021 р. № 184
Київ
Питання Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти “Дія. Цифрова освіта”
Кабінет Міністрів України постановляє:
2. Абзац дванадцятий пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Електронне урядування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 р. № 236 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 23, ст. 881; 2019 р., № 21, ст. 723; 2020 р., № 2, ст. 68; 2021 р., № 13, ст. 538), після слів “Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг” доповнити словами “, Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти “Дія. Цифрова освіта”.
3. Міністерству цифрової трансформації протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою забезпечити створення та впровадження в експлуатацію Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти “Дія. Цифрова освіта”.
4. Міністерству освіти і науки протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою забезпечити розроблення нормативно-правових актів щодо врегулювання порядку наповнення Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти “Дія. Цифрова освіта” в частині веб-платформи дистанційного навчання “Всеукраїнська школа онлайн” освітніми матеріалами, необхідними для дистанційного здобуття освіти, а також забезпечити функціонування веб-платформи дистанційного навчання “Всеукраїнська школа онлайн”.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 березня 2021 р. № 184
ПОЛОЖЕННЯ
про Єдиний державний веб-портал цифрової освіти “Дія. Цифрова освіта”
2. Власником Веб-порталу цифрової освіти та виключних майнових прав на його програмне забезпечення є держава в особі Мінцифри.
Користування Веб-порталом цифрової освіти здійснюється цілодобово сім днів на тиждень.
3. Веб-портал цифрової освіти призначений для реалізації права кожного на якісну та доступну освіту шляхом забезпечення створення можливості дистанційного навчання через Інтернет.
4. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:
5. Обробка персональних даних на Веб-порталі цифрової освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” у порядку, визначеному Мінцифри.
Захист інформації на Веб-порталі цифрової освіти здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.
Основні завдання Веб-порталу цифрової освіти
6. Основними завданнями Веб-порталу цифрової освіти є:
1) надання можливості доступу до освітніх матеріалів;
2) забезпечення цифрової грамотності людей усіх вікових категорій;
3) забезпечення проведення тестування, зокрема тестування рівня цифрової грамотності (цифрограм);
4) забезпечення отримання електронних документів, що підтверджують проходження навчання;
5) формування індивідуального переліку освітніх матеріалів;
6) відображення новин та результатів досліджень у сфері освіти;
7) поширення ідей цифровізації, доведення інформації щодо новітніх цифрових технологій;
8) забезпечення створення можливості надання пропозицій (зауважень) щодо освітніх матеріалів та процесів дистанційного навчання;
9) надання інформації про підприємства, установи, організації, які можуть надати доступ до цифрової освіти (центрів цифрової освіти);
10) використання методів та механізмів для покращення результатів навчання;
11) захист даних (у тому числі персональних), що розміщуються на Веб-порталі цифрової освіти, від несанкціонованого доступу, знищення, модифікації;
12) інші завдання, визначені законодавством.
Функціональні можливості Веб-порталу цифрової освіти
7. Відповідно до основних завдань Веб-портал цифрової освіти має такі функціональні можливості:
1) створення освітніх проектів як частини Веб-порталу цифрової освіти;
2) здійснення електронної ідентифікації та автентифікації користувачів, зокрема з використанням електронного підпису, номера телефону, облікового запису в соціальних мережах, адреси електронної пошти;
3) створення та використання особистих електронних кабінетів користувачів після реєстрації та авторизації;
4) зміна даних в особистому електронному кабінеті користувача, зокрема даних про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
5) надання користувачам доступу до освітніх матеріалів;
6) забезпечення створення можливості перевірки отриманих знань після роботи користувача з освітніми матеріалами;
7) забезпечення комунікації користувачів між собою та технічним адміністратором, іншими суб’єктами Веб-порталу цифрової освіти;
8) отримання електронних документів за результатами навчання;
9) застосування інтерфейсів, зокрема адаптованих для осіб з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також з різними комбінаціями порушень;
10) розміщення освітніх матеріалів державною мовою, а також іншими мовами, зокрема жестовою, відповідно до законодавства;
11) інтеграція модулів;
12) систематизація та пошук освітніх матеріалів;
13) користування Веб-порталом цифрової освіти через комп’ютер, інші електронні носії, функціональні можливості яких дають змогу використовувати Веб-портал цифрової освіти;
14) оброблення інформації у режимі реального часу;
15) забезпечення трансляції аудіовізуальної інформації в режимі реального часу;
16) розмежування доступу до інформації, яка розміщена на Веб-порталі цифрової освіти, та забезпечення контролю за таким доступом;
17) проведення моніторингу відвідувань, реєстрації подій, що відбуваються на Веб-порталі цифрової освіти і стосуються його безпеки; блокування несанкціонованих дій щодо захищених ресурсів та автоматичне інформування технічного адміністратора про вчинення таких дій;
18) надання інформації та/або консультацій користувачам;
19) використання модуля питань та відповідей щодо користування Веб-порталом цифрової освіти;
20) інші функціональні можливості, необхідні для виконання основних завдань Веб-порталу.
Суб’єкти Веб-порталу цифрової освіти
8. Суб’єктами Веб-порталу цифрової освіти є:
9. Користувачі використовують Веб-портал цифрової освіти для здійснення дистанційного навчання, а також отримання (надання) інформації.
Користувачі мають право:
користуватися Веб-порталом цифрової освіти безоплатно та цілодобово, зокрема створювати особистий електронний кабінет користувача;
зберігати в особистому електронному кабінеті користувача електронні документи, отримані за результатами навчання;
здійснювати комунікацію з іншими суб’єктами на Веб-порталі цифрової освіти;
отримувати консультації щодо порядку користування Веб-порталом цифрової освіти;
звертатися до технічного адміністратора та держателя з пропозиціями (зауваженнями) щодо функціонування Веб-порталу цифрової освіти.
Користувачі зобов’язані дотримуватися встановленого порядку користування Веб-порталом цифрової освіти.
10. Надавачі освітніх послуг розміщують на Веб-порталі цифрової освіти освітні матеріали та забезпечують створення можливості їх використання здобувачами цифрової освіти.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування розміщують освітні матеріали на Веб-порталі цифрової освіти безоплатно.
Надавачі освітніх послуг мають право:
розміщувати на Веб-порталі цифрової освіти освітні матеріали;
здійснювати комунікацію з іншими суб’єктами на Веб-порталі цифрової освіти;
отримувати консультації щодо порядку користування Веб-порталом цифрової освіти;
звертатися до технічного адміністратора та держателя з пропозиціями (зауваженнями) щодо функціонування Веб-порталу цифрової освіти.
Надавачі освітніх послуг зобов’язані:
дотримуватися встановленого порядку користування Веб-порталом цифрової освіти;
дотримуватися вимог законодавства з питань захисту персональних даних;
забезпечити відповідність освітніх матеріалів, що розміщуються на Веб-порталі цифрової освіти, вимогам законодавства, в тому числі ДСТУ ISO/IEC 40500:2015;
забезпечити створення можливості отримання здобувачами цифрової освіти електронних документів за результатами навчання;
не використовувати Веб-портал цифрової освіти для вчинення протиправних діянь.
11. Держателем є Мінцифри.
забезпечує розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо функціонування Веб-порталу цифрової освіти;
забезпечує створення, розвиток, ведення, належне функціонування Веб-порталу цифрової освіти, а також зберігання даних та захист інформації, що розміщується на ньому;
забезпечує наповнення Веб-порталу цифрової освіти освітніми матеріалами, зокрема може бути замовником освітніх матеріалів;
визначає методику проведення тестування рівня цифрової грамотності (цифрограму);
проводить аналіз та здійснює контроль за якістю функціонування Веб-порталу цифрової освіти;
розглядає пропозиції (зауваження) щодо функціонування Веб-порталу цифрової освіти.
12. Технічним адміністратором є державне підприємство “Дія”, що належить до сфери управління Мінцифри.
Технічний адміністратор створює, модернізує, забезпечує розвиток, адміністрування та функціонування Веб-порталу цифрової освіти, що включає, зокрема:
технічне і технологічне супроводження Веб-порталу цифрової освіти;
розроблення, створення, модернізацію, забезпечення розвитку, впровадження та супроводження програмного забезпечення Веб-порталу цифрової освіти;
визначення за погодженням з держателем порядку створення та функціонування особистого електронного кабінету користувача;
придбання апаратних засобів, необхідних для функціонування Веб-порталу цифрової освіти;
проведення моніторингу роботи Веб-порталу цифрової освіти та інформаційних ресурсів, підключених до нього, зокрема щодо дотримання ДСТУ ISO/IEC 40500:2015;
захист Веб-порталу цифрової освіти, зокрема захист цілісності його бази даних, апаратного та програмного забезпечення, достовірність даних на ньому, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних, що розміщені на Веб-порталі цифрової освіти, безпеку персональних даних;
визначення за погодженням з держателем порядку надання (блокування) доступу до Веб-порталу цифрової освіти користувачам та надавачам освітніх послуг;
визначення за погодженням з держателем порядку розміщення освітніх матеріалів на Веб-порталі цифрової освіти;
проведення навчання щодо наповнення Веб-порталу цифрової освіти, надання інформаційної підтримки щодо порядку користування ним;
розгляд пропозицій (зауважень) щодо функціонування Веб-порталу цифрової освіти та надання відповідних пропозицій держателю.
Технічний адміністратор здійснює за дорученням держателя інші заходи щодо функціонування Веб-порталу цифрової освіти.
за погодженням з Мінцифри приймає нормативно-правові акти щодо функціонування веб-платформи дистанційного навчання “Всеукраїнська школа онлайн”;
забезпечує наповнення веб-платформи дистанційного навчання “Всеукраїнська школа онлайн” освітніми матеріалами.
Структура Веб-порталу цифрової освіти та його взаємодія з електронними інформаційними ресурсами
14. Веб-портал цифрової освіти є інформаційно-телекомунікаційною системою, яка складається з національної освітньої онлайн-платформи з цифрової грамотності, веб-платформи дистанційного навчання “Всеукраїнська школа онлайн”, освітніх проектів, аудіо- та відеоматеріалів, текстового контенту, засобів перевірки отриманих знань після роботи користувача з освітніми матеріалами, особистих електронних кабінетів користувачів, карти центрів цифрової освіти, додаткових засобів комунікації, мобільного додатка, інших підсистем та програмних модулів.
15. Склад та технічні функції платформ, особистого електронного кабінету користувача, підсистем та програмних модулів Веб-порталу цифрової освіти визначаються держателем відповідно до визначених цим Положенням основних завдань та функціональних можливостей Веб-порталу цифрової освіти.
16. На Веб-порталі цифрової освіти використовується (обробляється) інформація, яка надходить до Веб-порталу цифрової освіти з електронних інформаційних ресурсів (систем), відповідно до визначених цим Положенням основних завдань та функціональних можливостей Веб-порталу цифрової освіти.
Взаємодія Веб-порталу цифрової освіти з іншими електронними інформаційними ресурсами (системами) здійснюється у порядку, визначеному законодавством.