какие могут быть горы прилагательные

Какие могут быть горы прилагательные

ГОРА. О высоте, характере вершины, склонов. Большая, волнистая, высоковерхая (устар.), высокая, горбатая, громадная, заоблачная, зубчатая, иззубренная, куполообразная, морщинистая, неприступная, огромная, острая, остроконечная, поднебесная (устар. поэт.), подоблачная (устар. поэт.), причудливая. О цвете, окраске; о характере поверхности, растительности (обычно во мн. числе). Белая, безлесная, белоголовая, бесплодная, бурая, голая, голокаменная, голубая, дымчатая, желтая, заснеженная, зеленая, коричневая, кудрявая, курчавая, лазоревая, лиловая, мохнатая, нагая (уст. пар.), оранжевая, пепельная, радужная, розовая, румяная, светлоснежная, седая, серая, синяя, сиреневая, снежная, темная, фиолетовая, черная. О впечатлении, психологическом восприятии (обычно во мн. числе). Величавая, величественная, внушительная, гордая, грандиозная, грозная, дикая, дремотная, живописная, задумчивая, молчаливая, мрачная, немая, неприветливая, призрачная, равнодушная, сонная, угрюмая, хмурая. Бесприютная, бессердечная, гулкая, дремучая, жесткая, неуклюжая. Гранитная, каменистая, кремнистая, крутая, меловая, насыпная, обрывистая, округлая, отвесная, отлогая, пепельная, песчаная, плоская, покатая, пологая и т. п.

Смотреть больше слов в « Словаре эпитетов »

Смотреть что такое ГОРА в других словарях:

гора ж. 1) а) Значительное возвышение (обычно суживающееся кверху), резко поднимающееся над окружающей местностью. б) Естественное или специально устроенное возвышение для катания на лыжах, санках и т.п. 2) перен. Множество чего-л., лежащего кучей, ворохом.

ГОРАМифологические функции Г. многообразны. Г. выступает в качестве наиболее распространённого варианта трансформации древа мирового. Т. часто восприни. смотреть

гора сущ.жен.неод. (151) ед.им. Сама гора в 25-ти верстах.Пут1. а на склоне гора подалась влево и очистила нам вид на мостПут2. К югу Меднозаводская. смотреть

С гор вода, со стану рыба. Новг. О времени таяния снега и льда, когда рыба начинает двигаться активно. НОС 9, 161.Спустились с гор за солью. Жарг. мол. смотреть

ГОРА́, и́, ж.1. Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень.Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький. смотреть

гора́:◊ Вовча гора́ іст. пагорб у районі вулиці Зеленої: На початку XVII ст. передміщани підняли сміливу думку обвести своє передмістя укріпленнями. Король Жигмонт III прийняв цю думку прихильно, й королівський інжинер Аврелій Пассаротті виробив плян фортифікаційної лінії. Вона мала починатися від Вовчої гори (мабуть, теперішня Стрільниця) і вести через Личаків, Рури (вул. Кохановського), Зелену, Калічу гору до костела Марії Магдалини, Єзуїтського городу й Краківської брами (Крип’якевич)||Стрільниця, гора Яцка, гора св. Яцка ◊ Вуле́цька гора́ = гора Ву́лька ◊ Га́лич-гора́ = Калі́ча гора́ ◊ Ги́цлівська гора́ пагорб на перехресті сучасних вулиць Клепарівської і Золотої: По північному боці Янівської вулиці тягнуться узгір’я. На початку від Клепарівської вулиці є т.зв. Гора Страчення, на якій від XVIII ст. виконувано звичайно засуди смерті. Після 1768 р. страчено на цьому місці гайдамацьких ватажків. 1847 року повішено тут польських повстанців Теофіля Вісньовського і Йосафата Капусцинського; на їх честь поставлено пам’ятник. В устах народу гора називається Гицлівською, бо в сусідстві мешкав міський гицель (Крип’якевич); Коли Митрополит довідався, що німці наказують українській міліції везти жидів на Янівську, т.зв. “Гицлівську гору”, на розстріли, він страшенно обурився і зразу написав гострий протест до шефа ґештапо Гімлера. Посередньою відповіддю на цей – єдиний у всій тодішній Европі – протест українського Митрополита, був наказ Гімлера до губернатора Галичини Франка: “покарати на горло графа Шептицького”. Франк, що добре знав, якою пошаною і популярністю, майже поклонінням, оточує Митрополита український нарід, налякався наслідків такого покарання і відважився написати Гімлерові точне з’ясування ситуації (Вітошинська)||гора Страт, гора Страчення ◊ гора́ Вроно́вських = гора́ Ше́мбека: На вершку гори була кругла будова, т.зв. рондель. В 1791-1829 роках цей двір належав до радника львівського шляхетського суду Станіслава Вроновського, від нього гора дістала своє друге ім’я. Вроновський збирав книжки й старовину, знав історію Львова, любив мистецтво і навіть дав у своїй палаті пристановище театрові (Крип’якевич) ◊ гора́ Ву́лька пагорб в районі вулиць Гвардійської та Княгині Ольги||Вулька, Вулецька гора, гора Вулька, гора Паненська (Паненська) Вулька, Кадетська гора ◊ гора́ Пане́нська (Пане́нська) Ву́лька = гора́ Ву́лька ◊ гора́ Льва пагорб (389 м над рівнем моря) між Замковою горою та Кайзервальдом (у районі вулиць Максима Кривоноса та Олекси Довбуша): Між вул. Театинською [сучасна М. Кривоноса] й вул. св. Войтіха [сучасна Довбуша] є гора Льва. Назва її вказує на ім’я князя Льва, від котрого Львів дістав своє ім’я. Але чому якраз ця гора названа його іменем, незвісно. Може, були тут якісь украплення з часів князя, може, якийсь пам’ятник, може, відбулася якась подія, пов’язана з князем? Під цим іменем гора відома з XVІ́ ст. (Крип’якевич)||Піскова гора ◊ гора́ Ска́лка іст. пагорб в районі вулиці Зеленої: Від Зеленої вулиці до вул. Яблоновських тягнуться високі горби. В часах облоги Хмельницького 1648 року була тут Вовча гора, яку зайняли українські війська. Із цієї сторони через Зелену вулицю йшов перший наступ на місто, під Галицьку браму. Пізніше згадується гола гора, звана “Скалкою”; нині вуличка “На Скалці” [сучасна Скельна] (бічна Яблоновських) пригадує це ім’я (Крип’якевич)||гора Скелька ◊ гора́ Ске́лька = гора́ Ска́лка: Протягом XІ́X ст. цегельні, каменоломні та парцеляції змінили вигляд Скельки. Від скель нічого не залишилось, а на вершечку гори встановили капличку. Остаточно знівелювали верхівку гори десь бл. 1965 року, коли бульдозери зрізали невеличкий горбочок, де стояла колись капличка, перетворивши узгір’я на пласке плато, на якому розширили спортивний майданчик школи №28 (колишньої св. Урсули) (Мельник І.) ◊ гора́ Сте́фана іст. пагорб у районі вулиці Барвінського: Вулиця Барвінського виходить до гори Стефана та до невеликого парку при Стрільниці (Мельник І.) ◊ гора́ Страт = Ги́цлівська гора́ ◊ гора́ Стра́чення = Ги́цлівська гора́ ◊ гора́ Ше́мбека (Ше́мберка) один із трьох пагорбів (325 м над рівнем моря) комплексу Цитаделі, який височить зі сторони вулиці Коперника: Гора Шембека (або Шемберка) має таку назву з XVII ст.; це найвища гора, що опадає стрімко до вул. Коперника. Під час облоги Львова Хмельницьким 1648 року опанували її козаки (Крип’якевич)||гора Вроновських ◊ гора́ Шумані́вка іст. пагорб (321 м над рівнем моря), який височіє над Зооветеринарною та Медичною академіями, між вулицями Пекарською та К. Левицького||Новокампіанівська гора ◊ гора Яцка (Яцька) = Вовча гора́: Та вулиця, яку я буду називати Крулєвска, зачинається від Зеленої вулиці і тягнеться аж під гору Яцка, де кінчається, бо там дальше починається доволі стрімкий спад гори Яцка, порослий травою. Бурса була положена по лівій стороні тієї вулиці, і по тій стороні, на тротуарі поповнено убивство. Двох студентів, що мешкали в бурсі, йшли в певнім віддаленні за Собінським, бачили цілу подію і ствердили, що справців було двох – один низький, другий вищий – і що справці по вбиттю утекли на гору Яцка. Був тільки одинокий стріл іззаду (Шухевич); По чині втекли через гору Яцька, де на них чекали товариші, щоб в разі небезпеки стати їм до помочі, а опісля з гори св. Яцька збігли до трамваєвої зупинки коло Промислової школи, де припадкво чекав трамваєвий віз, яким спокійно роз’їхалися домів (Шухевич) ◊ гора св. Яцка (Яцька) = Вовча гора́: Ще перед Квітківкою від вул. Зеленої відгалужується праворуч вулиця Йосипа Сліпого, що була прокладена на початку XX ст. Вона майже перпендикулярно піднімається від парного боку вул. Зеленої й через кількасот метрів серпантином піднімається на гору Вовчу (св. Яцка) (Мельник І.) ◊ з горо́ю понад, більше ніж (ст): Поліційний аґент Коґут – це була, мабуть, найпопулярніша постать на Богданівці, може, трохи й тому, що він жив тут з горою п’ятнадцять років і наша “парафія” могла почванитись перед рештою Городецького, що має свого власного шпіцля (Керницький) ◊ За́мкова гора́ пагорб у північно-східній частині міста; у 1835- 1839 роках було засипано яр між горами Княжою та Замковою, які відтоді сприймаються як цілість: Ми жили у флігелі великого будинку при вулиці Синявській під Замковою горою; в цьому будинку приміщувався жіночий польський монастир (Тарнавський О.)||Високий Замок ◊ Змі́єва гора́ пагорб у районі сучасної вулиці Олекси Довбуша: На початку XVII ст. під Змієвою горою збудували невеликий костел св. Войцеха – поблизу цвинтаря, на якому ховали померлих під час епідемії чуми. У 1704 році в цьому костелі перебував шведський король Карл XIII, який керував облогою та штурмом Львова (Мельник І.)||Зміїна гора ◊ Зміїна гора́ = Змі́єва гора́ ◊ Каде́тська гора́ = гора́ Ву́лька: І справді Роман малим хлопцем потрапив цілими днями пересиджувати на Кадетській горі біля Стрийського парку, придивляючись, як вправляли вояки польської армії (Загачевський) ◊ Калі́ча гора́ один із трьох пагорбів (325 м над рівнем моря) комплексу Цитаделі, який однією із сторін виходить на вулицю Калічу: Каліча гора, від сторони теперішньої Калічої вулиці, вже приблизно 1450 року була місцем, де жили каліки й старці; вони мали навіть свого “старосту калік”. На Калічій горі 1656 року побудував свій двір Бартоломей Зиморович, львівський історик і поет (Крип’якевич)||Галич-гора, Тепла гора ◊ Камінна гора́ іст. колишній пагорб в околиці гори Льва: Під горою Льва знаходиться костел св. Войтіха. Сусідні горби мали колись свої назви: Змієва гора, Камінна, гора Стефана, – тепер вони затратилися. На всіх горбах простягалися колись сади й виноградники міщан (Крип’якевич) ◊ Кня́жа гора́ пагорб у найдавнішій частині міста, символ самого Львова, у XІ́X ст. з’єднаний із Замковою горою, які разом творять Високий Замок: Верх Княжої гори знаходиться на плантаціях, між домиком огородника й штучною печерою. В давні часи (до 1830-х років) на місці, де тепер є домик огородника і реставрація, ішов глибокий, стрімкий яр, так, що Княжа гора була цілком віддалена від другої гори, на якій стоїть тепер могила Люблінської унії. Княжа гора була з природи дуже оборонна, збоча її спадали стрімко на всі сторони. На давніх малюнках вона має вид стіжка (Крип’якевич)||Кальварія, Лиса гора ◊ Корту́мівська гора́ = Корту́мова гора́ ◊ Корту́мова гора́ один із пагорбів (374 м над рівнем моря) узгір’я на захід від Кортумівки: Вище від вул. Шевченка, рівнобіжно до неї, пролягає вул. Золота. Колись це була дорога, що піднімалася вгору від старого єврейського цвинтаря до Кортумової гори – межею між ґрунтами міських осад Краківського передмістя та Арцибіскупським фільварком (Мельник І.)||Кортумівська гора ◊ Лиса гора́ = Кня́жа гора́: Після обіду щодня був прохід на свіже повітря. Звичайно ішли ми під Лису Гору, де грали в футбол ті, що вміли і хотіли, інші дивилися, читали, відпочивали (Шанковський) ◊ Новокампіа́нівська гора́ = гора́ Шумані́вка ◊ Пелчи́нська гора́ один із трьох пагорбів (326 м над рівнем моря) комплексу Цитаделі, який височить зі сторони вулиці Д. Вітовського||Познанська гора ◊ Позна́нська гора́ = Пелчи́нська гора́: Познанська гора згадується під час другої облоги Хмельницького 1655 року: тут стояла московська батарея й звідси обстрілювали місто (Крип’якевич) ◊ Піскова гора́ = гора́ Льва: В новіших часах її розкопали наполовину й добували з неї камінь і пісок; звідси її друга назва – Піскова гора. Ця гора має свою легенду. В однім із львівських часописів появилося оповідання такого змісту: 11 березня 1925 р. перед полуднем переходив оповідач біля гори. Шалів тут вітер, що кидав туманами піску й снігу, гнув додолу дерева й запирав віддих у грудях. В одній хвилі з гори Льва відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї; панцир був зложений з лусок, що робили враження грубої шкіри. З’ява стояла нерухома, але провіяв вітер – і постать зникла, залишився тільки сірий круг піску. Так постала легенда про лицаря – опікуна гори (Крип’якевич) ◊ Святою́рська гора́ → «святоюрський» ◊ Те́пла гора́ = Калі́ча гора́. смотреть

ГОРА́, ы́, ж.1.Значительная возвышенность над поверхностью земли.Горы около Дербента зрятся разныя вышины. КАН 171. Сеи вѣтр бывает в зимних мѣсяцах на. смотреть

Источник

Разряды имен прилагательных

Определение разряда прилагательного

В русском языке все самостоятельные части речи делятся на группы по значению. Есть свои разряды у существительных и прилагательных, наречий, глаголов и т. д. Они отражают смысловую нагрузку слова.

Разряд прилагательного является лексико-грамматической группой, указывающей на характер того признака, который описывает данное прилагательное. Он говорит о лексическом значении и морфологических характеристиках слова.

Выделяют следующие разряды прилагательных: качественные, относительные, притяжательные.

Посмотрим, как это работает, на примерах. Допустим, у нас есть существительное «стол», подберем к нему прилагательные.

В данном случае прилагательное «легкий» говорит о качестве стола. Его можно поставить в превосходную степень — самый легкий, сверхлегкий. Можно подобрать антоним — тяжелый.

Прилагательное «деревянный» свидетельствует об отношении к другому предмету, т. е. к древесине, как материалу изготовления. Никаких степеней сравнения здесь нет, антоним придумать тоже невозможно.

Наконец, «мамин» указывает, что стол принадлежит конкретному лицу.

Вот мы и разобрались, чем различаются прилагательные разных разрядов. Заметьте, что из них качественные, как правило, могут различаться по уровню выраженности, а относительные — не имеют какой-либо степени, притяжательные же легко узнать по вопросу «чей?».

Дальше мы будем разбирать каждую группу отдельно, а пока предлагаем для запоминания небольшую таблицу с признаками разрядов прилагательных и примерами.

Качественные прилагательные

Как мы видим в таблице, каждый разряд прилагательных имеет свои признаки, и в данную группу входят слова, которые описывают качества предмета или явления. Под качествами подразумеваются:

У качественных, в отличие от других разрядов прилагательных, есть степени сравнения. Превосходную степень можно получить с помощью приставки наи-, а также суффиксов -айш- и -ейш-. Другим способом будет добавление наречий «слишком», «очень», «чрезмерно», «самый» и т. д. Все они органично смотрятся вместе с качественными прилагательными:

Для усиления эффекта также используется повторение:

Еще одно характерное отличие качественных прилагательных — наличие краткой формы. Чтобы ее получить, необходимо к основе слова добавить нулевое окончание для мужского рода, окончание -а/я для женского рода и -о/е для среднего рода. Множественное число образуется с помощью окончания -ы/и.

Если в конце основы стоят две согласные подряд, в краткой форме появляется беглая гласная:

Наконец, ко многим качественным прилагательным несложно подобрать антонимы — чаще всего для этого достаточно приставки не-:

Подытожим все, что было сказано об этом разряде имени прилагательного, в таблице.

Этого достаточно, чтобы без труда определить качественные прилагательные. Но некоторые из них могут поставить в тупик, потому что они хоть и указывают на качество предмета, но не отвечают всем признаками. Возьмем, например, «красный» — какой разряд прилагательных по значению ему можно присвоить? С одной стороны, его стоит включить в группу качественных, но с другой — превосходная степень «самый красный» звучит странно. Все потому, что в каждом правиле есть исключения.

Относительные прилагательные

Если качественные прилагательные называют качество существительного, то относительные указывают на его связь с другими предметами и явлениями мира. Они могут говорить о следующих признаках:

В отдельных случаях можно спутать качественные и относительные прилагательные, которые касаются признаков, имеющих единицы измерения (веса, размера, возраста и т. д.).

Например, определите разряд имен прилагательных: молодой, юный, шестилетний, годовалый.

Если вы подумали, что все они относятся к одному разряду по значению, потому что указывают на возраст — это неправильно. «Молодой» и «юный» будут качественными, а «шестилетний» и «годовалый» — относительными, поскольку содержат информацию о конкретных единицах. Наконец, есть еще один верный способ проверки — поискать превосходную форму.

Все относительные прилагательные образованы от других частей речи с помощью суффиксов. Например:

Этим они отличаются от следующего разряда по значению, в который входят только прилагательные, образованные от имен существительных.

Притяжательные прилагательные

Каждый разряд прилагательных в русском языке связан с каким-либо вопросом, и если в предыдущих случаях это был вопрос «какой/какая/какие?», то данная группа отвечает на вопрос «чей?». Притяжательные прилагательные указывают на принадлежность некому живому существу — человеку или животному. От относительных они отличаются тем, что указывают на конкретного обладателя.

Притяжательные прилагательные, как и относительные, не имеют превосходной формы и не сочетаются с наречиями «очень», «самый» и т. д.

У этого разряда есть свои особенности правописания:

Как определить разряд прилагательного?

Задания, в которых нужно указать разряды имен прилагательных, встречаются, начиная с 6 класса. Самый простой алгоритм для этого выглядит так:

Определите, на какой вопрос отвечает прилагательное. Если это вопрос «чей?» — речь идет о притяжательном. Если же вопрос «какой?» — у нас есть выбор между двумя разрядами по значению: качественным и относительным.

Попробуйте образовать превосходную форму или добавить слово «очень». Если получилось — это, скорее всего, качественное прилагательное. Если нет — относительное.

Для относительных прилагательных есть и еще одна хитрость: если в слове нет суффикса, оно принадлежит именно этому разряду. Например: толстый, быстрый, теплый.

Попробуем определить разряд прилагательного на примере. Допустим, у нас есть предложение:

На завтрак был бабушкин яблочный пирог и ароматный чай.

У нас есть три прилагательных: бабушкин, яблочный и ароматный. Зададим вопросы:

Существует только один разряд по значению, связанный с вопросом «чей?». Мы можем сделать однозначный вывод:

От оставшихся двух попробуем образовать превосходную и краткую форму:

Краткая форма тоже есть только у одного прилагательного (ароматен).

О яблочном пироге мы можем сказать, что он сделан из яблок, т. е. в значении этого прилагательного есть сведения о том, как оно относится к другому предмету или явлению. Делаем вывод:

Переход прилагательных из одного разряда в другой

Существуют спорные прилагательные, которые формально по всем признакам относятся к одному разряду, но по значению больше тяготеют к другому. Так бывает, когда слово употребляется в переносном смысле, и в этом случае мы говорим о переходе из одного разряда в другой.

Здесь мы видим переход в разряд качественных прилагательных из разряда относительных.

В данном случае мы видим переход из притяжательных в качественные. Такие явления характерны для всех трех разрядов прилагательных.

Переходить в другой разряд могут не только слова, которые употребляются в переносном значении. Также это бывает в ситуациях, когда речь идет о предметах из натуральной шерсти, меха:

В первом случае речь о кладовой, принадлежащей белке, а значит, «беличья» — притяжательное прилагательное. Во втором же словосочетании шуба выполнена из меха белки, т. е. «беличья» — относительное прилагательное.

Источник